На початку агресії, у лютому 2022 року, кремль направив в Україну близько 150 тисяч військовослужбовців зс рф.
Перша хвиля ворожої навали наштовхнулася на лютий спротив захисників України та, несучи величезні втрати, вимушена була відкотитися назад. Протягом перших трьох місяців війни окупант лише загиблими втратив понад 30 тисяч особового складу. Загальна кількість втрат з урахуванням загиблих, поранених та полонених, за експертними оцінками, наближається до цифри у 100 тисяч.
Тобто 2/3 «початкових» окупантів вже «відвоювалися». Не склалося у кремля з «легкою прогулянкою»…
Значна кількість російських вояків, опинившись у шкірі «звірів, на яких відкрили полювання» Збройні Сили України і прості українці – мешканці зони бойових дій та тимчасово окупованих територій, почали відмовлятися від участі у «спецоперації». Точна кількість таких «відмовників» невідома, бо суворо втаємничується як керівництвом підрозділів, так і кремлем взагалі.
Але з початку війни постійно надходять повідомлення про «відмови». І їхня кількість постійно зростає.
«Російський мотострілецький підрозділ зі складу 1-го армійського корпусу у повному складі відмовився воювати через колосальні втрати в Харківській області».
«З листування командирів 11-ї гвардійської десантно-штурмової бригади ВДВ росії випливає, що їхні «безстрашні» десантники, виявляється, бояться воювати проти ЗСУ. І навіть травмують себе – аби їх не відправили до України».
«Уцілілі рашгвардійці з Краснодара відмовилися повторно їхати на війну в Україну».
«На Донеччині контрактники росії мало не розстріляли генерала Солодчука і його охорону, які приїхали з місією приборкати бунт і змусити «відмовників» продовжувати воювати. Але солдати відмовилися виконувати наказ. Тож російський генерал ганебно втік із передової».
«Частина підрозділів 70 гвардійського мотострілецького полку зс рф відкрито відмовилися брати участь у війні та зажадали повернути їх у місця постійної дислокації».
Це лише декілька з публічно відомих прикладів небажання російських військових помирати на чужій для них українській землі на догоду злочинним наказам схибленого диктатора.
За деякими даними, кількість «відмовників» у частинах зс рф складає від 20 до 40 відсотків. Не краща ситуація складається для кремля і з поповненням втрат особового складу загарбників.
Росією прокотилася хвиля підпалів та спроб підпалів «воєнкоматів» по всій країні. Росіяни частково вже усвідомили злочинність та невиправданість «спецоперації» і не бажають повернутися додому «героєм у чорному мішку». Кремль сам наступив на свої ж «граблі».
На росії немає військового стану. Путін не наважився на такий крок, розуміючи, що його введення практично гарантовано «запустить механізм» відсторонення путіна від влади. «Війни» для росії офіційно не існує. Тому відмова від участі у так званій «спецоперації» також не тягне за собою кримінальну відповідальність. Військовослужбовець має право розірвати діючий конракт за поважними причинами. Але під час хоча й «не об’явленої», але справжньої війни таке розірвання малоймовірне. Тому «відказники» армії рф свідомо йдуть на розірвання за «негативними причинами», що не тягне за законами «Мирного часу» наслідків кримінальної відповідальності.
Юристи стверджують, що діючим «контрактникам» для розірвання контракту без будь-яких серйозних наслідків достатньо свідомо порушити п. «д.1» ч.1 або п. «е.1» ч.2 статті 51 федерального закону рф «Про воїнський обов’язок та військову службу».
Простіше за все: відкрити, навіть дистанційно, «індивідуальне підприємництво» та провести трансакцію з отримання коштів за виконання будь-якої послуги чи роботи. І все. За корупційною складовою з таким військовим буде розірвано контракт.
Частіше за все, обізнані у законодавстві російські контрактники, які не бажають стати «гарматним м’ясом», просто порушують ч.2 ст. 28.5 федерального закону «Про статус військовослужбовців». Достатньо скоїти «грубий дисциплінарний проступок», наприклад, залишити без причини місце дислокації підрозділу більш ніж на 4 години, щоб з таким військовослужбовцем було розірвано контракт без «страшних» юридичних наслідків.
Резервістам, що знаходяться у Мобілізаційному резерві рф та є першими кандидатами на відправку на війну, потрібно просто порушити умови контракту (не з’явитись на військові збори) і його буде розірвано. Резервіст не є військовослужбовцем, тому будь-яке юридичне переслідування йому не загрожує.
Якщо все ж таки путін наважиться оголосити мобілізацію (що малоймовірно), то всі ті, хто знаходиться «у запасі» зс рф, повинні будуть «стати під ружжо». За нез’явлення на мобілізаційні пункти може наступати відповідальність за ст. 328 кк рф. Простіше за все знятися з військового обліку у зв’язку з «виїздом за межі країни на пмж» і нікуди не поїхати.
Єдине покарання за такі дії – штраф у розмірі від 500 до 3 тисяч рублів. І все… Росгвардійці, які не бажають опинитися на злочинній війні, можуть просто, за власним бажанням, розірвати контракт згідно ст. 82 закону «Про службу в органах ВС рф». Найбільш безвихідне становище у «строковиків», яких у будь-який час можуть відправити у зону бойових дій.
Тому зараз саме головне для молодих росіян – не потрапити під призив. Будь-якими методами. «Знаходити» у себе хвороби, отримувати відстрочки, щоб «дотягти» до віку 27 років, після якого зараховують «у запас».
Ще можливо фіктивно зареєструвати своє проживання у регіоні, де відсутній призив (регіони Крайньої Півночі). У разі все ж таки отримання «повістки» до «воєнкомату», є шанс оскаржити призов у суді, що автоматично відтермінує рішення як мінімум до наступного призову, якщо той колись відбудеться.
Як бачимо, варіантів у росіян не брати участь у військових злочинах кремлівської влади цілком достатньо. Можливі негативні наслідки від відмови не йдуть ні у яке порівняння з можливістю втратити власне життя або стати калікою через злочинні накази путінських генералів.
Навіть за відсутності моральних принципів та совісті у більшості населення путінської росії, можливо хоч страх неминучої смерті на чужині стримає росіян від бажання збільшити тоннаж дурного «гарматного м’яса» у злочинній агресії проти України.
