Олена Швидка, голова Іванівської громади у Чернігівській області, розповідає про злочини російської армії проти людства протягом 25 днів окупації. Іванівська громада об’єднує 17 сіл, кількість мешканців громади до повномасштабного вторгнення росії складала 7027 людей.
«Найбільший біль Іванівської громади після окупації – це психологічно травмовані люди. Жахи, які вони пережили або побачили на власні очі, вони ніколи не зможуть ані забути, ані вибачити. Найбільший виклик для громади – прийдешня зима. Більше тисячі родин не мають де зимувати, багато людей втратили все і не мають найнеобхіднішого – ковдри, чайники, праски, посуд – потрібно все», — Іван Фурсенко, радник Асоціації міст України.
Якщо ви маєте можливість допомогти Іванівській громаді, скористайтеся контактами на офіційному сайті громади.
Іванівська територіальна громада – одна з тих, яка постраждала найбільше від злочинів російської армії. Через закатованих і вбитих російськими військовими цивільних у Іванівській громаді рівень смертності у березні-квітні 2022 року збільшився у 14! разів, у громаді повністю зруйновано більше 1300 домогосподарств, психологічна травма, яку одержали жителі громади, невиліковна.
Люди, які тікали до Іванівської громади від бомб, що падали на їх міста, зустріли російських військових катів віч на віч
Іванівська громада – це мальовнича сільська місцевість. 30 км від Чернігова, 160 км від столиці.
До початку повномасштабної війни друзі і родичі жителів з великих міст приїхали до Іванівської громади, по-перше, щоб бути зі своїми родинами, якщо росія почне повномасштабну війну, по-друге, щоб сховатися від військових атак на великі міста. Тобто, в уявленні багатьох людей сільські громади були безпечнішими, ніж міські.
Скільки точно людей перебувало на території громади на момент вторгнення російської армії сказати неможливо, але, за свідченнями голови громади Олени Швидкої, більше, ніж до війни.
Із сіл, до яких зайшли рашисти – Золотинка, Ягідне, Іванівка — виїхати було неможливо. Ці села були окуповані практично за кілька хвилин.
У російських військових був наказ чинити звірства і злочини проти цивільних
За хвилини до громади зайшли колони російської техніки і військових, всього більше 400 одиниць.
Вбивства і катування цивільних. Російська армія почала розстрілювати цивільних людей і будинки з першої секунди, не обмінявшись з місцевими жителями ні одним словом, не зустрівши від них ще жодного опору.
«Вони чинили ці злочини за наказом,» — переконана голова Іванівської ОТГ Олена Швидка.
Російський танк просто наводив дуло на будинок, біля якого були люди, і стріляв – по будинках, по людях, по автівках.
Зараз у селах громади продовжують знаходити тіла і фрагменти тіл – згорівших заживо у хатах, обстріляних з танків, розстріляних в автівках, прикопаних у городах з позначками на тілах, які свідчать про жорстокі катування.
Весь час окупації мешканцям громади не дозволяли пересуватися вулицями. Рашисти зганяли людей у підвали. В одному з таких підвалів одночасно перебували 400 людей, найстаршому з яких біло 92 рокі, а наймолодшій дитині – 2 місяці. У цьому підвалі померло 11 людей.
Мародерство. Повсемісне і повсякчасне. російська армія крала без розбору абсолютно все – ношену білизну, інструмент – дрилі, болгарки, одяг, їжу.
Те, що не могли з якоїсь причини, вкрасти, просто нівечили. Палили гаражі, автівки, мотоцикли, розбивали вбудовану техніку.
Жителі громади свідчать, що російські солдати крали так багато і відкрито, що їх командири просто не могли про це не знати. Майже напевно, що мародерили росіяни за наказом та з дозволу своїх керівників.
Злочини проти людства. Кожен крок російського солдата по території Іванівської громади супроводжувався злочинами проти людства. Можна подумати, що гіршого від знущання, катування, приниження й розстрілів цивільного населення вчинити не можна.
Однак російські окупанти в Іванівській громаді знаходити спосіб знущатися не тільки з живих, але й з мертвих. За свідченнями мешканців громади, росіяни не дозволяли ховати вбитих ними цивільних людей. Не пускали громадян на кладовище.
Найкраще, як вдавалося вшанувати мертвих, це закопувати їх тіла просто у дворах.
Як люди, в яких армія російських злочинців забрала все, продовжують жити далі
До цих пір у громаді є безвісти зниклі люди. Надія на те, що вони живі, мотивує односельців та правоохоронні органи продовжувати пошуки, однак розум підказує інше.
У громаді працюють над розслідуванням та збором доказів злочинів російської армії Служба безпеки України, Прокуратура і Державне бюро розслідувань.
«Покалічена» рашистами громада повертається до життя. Втрачено 1300 житлових будинків.
У громаді почала працювати Програма Міністерства регіонального розвитку, відповідно до якої разом із Чернігівською військовою обласною адміністрацією розпочато проєкт з відбудови пошкодженого майна.
Ситуація в громаді залишається дуже напруженою.
Ми ще не можемо зрозуміти, що буде з будинками, які повністю зруйновані, чи отримають люди компенсацію, чи їм нададуть інше житло, чи нададуть людям матеріали для відбудови.
