«Міжнародний трибунал над керівниками Російської Федерації — одна із складових нашої перемоги. Обійти проблему імунітету вищих посадових осіб Росії може створення спеціального міжнародного трибуналу на кшталт Нюрнберзького, Токійського або по колишній Югославії».
Українське суспільство консолідоване навколо спільної мети — перемоги у війні, і одна зі складових перемоги — це справедливе покарання агресора. Опитування показують, що більшість українців підтримує ідею створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності російських керівників та винних у воєнних злочинах. Війна, розпочата Росією, є несправедливою з погляду міжнародного права і порушує положення Статуту ООН. Водночас, стаття 51 Статуту ООН дає змогу Україні здійснювати своє право на самооборону від агресора.
Створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України є однією із складових формули світу президента України Володимира Зеленського. Цей мирний план підтримали провідні міжнародні організації, його становища стали основою резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 23 лютого 2023 року.
Якщо міжнародне право не зможе створити дієві механізми покарання за неспровоковану агресію, це буде кінцем міжнародного права, і про це все частіше говорять на провідних юридичних майданчиках світу. Досягнення такої амбітної мети потребує тривалої та кропіткої роботи фахівців. 22 вересня 2022 року президент своїм указом створив робочу групу щодо опрацювання питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України. Група підготувала необхідні матеріали для створення трибуналу, зокрема розробила кілька варіантів установчих документів щодо його формування, регламенти роботи та юрисдикції. Зразками стали трибунали в Нюрнберзі (проти нацистської Німеччини), Токійський трибунал (проти мілітаристської Японії), трибунал з колишньої Югославії. Проведено консультації з міжнародними експертами, які безпосередньо займалися роботою таких трибуналів. Усі напрацювання передані нашим іноземним партнерам, проводиться постійний діалог щодо можливості формування міжнародного трибуналу.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі також збирає докази воєнних злочинів Росії, проте цей суд має обмеження — він не може судити президента, прем’єр-міністра та міністра закордонних справ. Тому міжнародний кримінальний суд розглядатиме окремі воєнні злочини російських військових, але не найвищих керівників РФ. Наприкінці лютого 2023 року Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан відвідав Україну, провів зустріч із президентом України та відповідальними посадовими особами. Налагоджено робочу координацію українських правоохоронних органів зі спеціалістами МКС.
Уникнути проблеми імунітету вищих посадових осіб може створення спеціального міжнародного трибуналу. Правильність такого підходу мені неодноразово підтвердила СЕО Міжнародної асоціації адвокатів Марк Елліс. Лікар відомий тим, що працював радником з правових питань Незалежної міжнародної комісії з Косово і був призначений консультантом ОБСЄ зі створення Сербського трибуналу з військових злочинів. Ми сходимося на думку, що рішення трибуналу може бути прийняте ООН чи групою країн. Так, Нюрнберзький суд утворили 4 держави, Токійський — 11 держав. Щодо рішення ООН, то питання створення трибуналу може бути заблоковане під час голосування в Раді Безпеки, проте воно може бути підтримане більшістю голосів на засіданні Генеральної Асамблеї.
Предметом розгляду трибуналу має стати злочин агресії, а відповідачами — 19 членів Ради безпеки РФ. Також можуть бути розглянуті справи тих військових та цивільних керівників, які мають найбільшу особисту провину за розв’язання війни та скоєння воєнних злочинів та актів державного тероризму.
Повинні бути покарані і пропагандисти, винні у розпалюванні ворожнечі та підбурюванні до військових злочинів. У Нюрнберзі одним із обвинувачених був Юліус Штрайхер — редактор газети «Штурмовик». Його стратили за рішенням трибуналу. У Гаазі в межах Міжнародного кримінального трибуналу з Руанди судять Фелісьєна Кабугу — власника Радіо тисячі пагорбів та організатора геноциду.
Наразі окремі представники європейських країн пропонують створити «гібридний трибунал» — це коли справу розглядатиме трибунал на базі українського суду, але із залученням іноземних суддів. Проте ми виборюємо створення більш масштабного трибуналу. Рішення про його створення мають ухвалити Генеральна асамблея ООН, Рада Європейського Союзу, або кілька десятків країн. Тоді вироки такого трибуналу та його ордери матимуть набагато більшу вагу.
19 січня 2023 року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій йдеться: «Європейський Союз та його члени мають домагатися створення спеціального міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України, скоєного політичним та військовим керівництвом Росії». «За» було віддано 472 голоси, «проти» — 19, «утрималися» — 33.
26 січня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію на підтримку створення саме спеціального міжнародного трибуналу. Понад десять країн уже підтримали ідею створення трибуналу. Серед них Литва, Польща, Естонія, Греція, Нідерланди, Чехія, Латвія. А загалом Україна зараз веде роботу з 25 країнами, які проводять консультації та координують свою діяльність із розробки моделі трибуналу по Росії.
Для просування українського плану покарання агресора та створення впливового міжнародного трибуналу потрібна консолідація дій усіх зацікавлених українських дипломатів, міжнародних партнерів, парламентських делегацій та громадянського суспільства. Голосування шанованих міжнародних інститутів – це наслідок наших інформаційних кампаній та дипломатичних переговорів. Злочин агресії має бути покараний, і це має стати уроком для будь-яких інших потенційних агресорів у всьому світі.
