В Україні немає німецької зброї: уся зброя, передана Німеччиною ЗСУ, є власністю України, за яку вона несе відповідальність.
Таке зауваження зробив речник Міноборони ФРН Арно Коллац на брифінгу в Берліні, передає кореспондент Укрінформу.
«Немає німецької зброї в Україні. Є українська зброя німецького походження… Ми її передали, й Україна несе за неї відповідальність», – сказав Коллац у відповідь на запитання, чи не побоюються німецька сторона, що американські касетні боєприпаси можуть доставлятися німецькою воєнною технікою.
Він також нагадав, що сама Німеччина знищила всі запаси касетних боєприпасів, які мала раніше.
Речник МЗС ФРН Себастьян Фішер зазначив, що Німеччина разом з понад 100 іншими державами є підписантом Конвенції Осло та принципово виступає проти використання касетних боєприпасів. Утім, зауважив він, «Україна – це особлива ситуація… І ця конкретна ситуація є така, яка є».
Фішер запевнив, що німецька сторона перебуває в постійному контакті з американськими друзями на всіх рівнях, але не відповів на запитання, чи намагалися представники Берліна «відмовити» Сполучені Штати від рішення передавати касетні боєприпаси Україні, до чого Берлін зобов’язує Конвенція Осло.
Представниця федерального уряду Крістіне Гоффманн своєю чергою зауважила, що «Україна використовуватиме ці боєприпаси для захисту своєї території та її повернення, захисту власного населення». Адже йдеться про загарбницьку війну Росії.
Як повідомлялося, Сполучені Штати оголосили в п’ятницю, що постачатимуть Україні касетні боєприпаси, щоб допомогти країні в її контрнаступі. В Німеччині це викликало жваву дискусію. Президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр, який підписував Конвенцію, заявив напередодні в інтерв’ю, що Німеччина не мала би ставити перешкоди США в передачі такої зброї попри офіційну позицію Берліна, яка засуджує використання касетних боєприпасів.
Касетні боєприпаси — це ракети та бомби, які розриваються в повітрі над ціллю та вивільняють безліч дрібних вибухових пристроїв. Використання цієї зброї викликає суперечки, перш за все, через те, що значний відсоток вибухових пристроїв не детонує, а залишається на місцевості, що в майбутньому створює серйозну загрозу для населення навіть багато років після завершення бойових дій.
Понад 100 інших країн, серед яких Німеччина, приєдналися до договору про заборону касетних боєприпасів, так званої Конвенції Осло. США, Росія та Україна угоду не підписали.
